Піти в нижній світ, маючи душу, схожу на посудину, наповнену несправедливістю, — останнє й найгірше з усіх зол.
— Платон
“[…] Я вважаю, що вчитель є дуже нерозумним, якщо він не приходить послухати проповідування євангелії та не поїсти для власної душі. Спочатку нагодуйся, а потім годуй».
– Чарльз Сперджен
«Той, хто отримує гроші без Христа, залишається жебраком».
— Чарльз Сперджен
«Не можна годувати ягнят і овець, якщо сам не нагодований».
– Чарльз Сперджен
«Доручаю тобі вивчення повчальних книг, але передусім рекомендую вивчення Христа. Нехай він буде вашою бібліотекою».
– Чарльз Сперджен
«Господь Ісус прийшов, щоб усунути покарання, силу та присутність гріха».
— Чарльз Сперджен
Хто не може шукати непередбаченого, той нічого не бачить, бо відомий шлях — це безвихідь.
— Геракліт
Павло бореться проти мертвих справ, а Яків веде кампанію проти мертвої віри.
— Герман Бавінк
Субота — найкращий із днів; жоден інший день не схожий на нього. А церква є зустріччю Бога з Його людьми; жодне інше зібрання не може замінити його або компенсувати його втрату.
— Герман Бавінк
Кожна мати містить свою доньку в собі, і кожна дочка — її мати, і кожна мати тягнеться назад у свою матір і вперед у свою доньку.
— Карл Юнг
«Благодаттю ви врятовані.
Яка радісна звістка для незаслужених».
— Чарльз Сперджен
«Ми повинні любити, інакше ми не можемо благословляти. Навчання – погана робота, коли немає любові; це як коваль, який працює без вогню, або будівельник без розчину».
– Чарльз Сперджен
«Наблизься до Ісуса. Годинне спілкування з Ісусом – найкраща підготовка до навчання як молодих, так і старих».
– Чарльз Сперджен
«На колінах, віруючий у непереможність».
— Чарльз Сперджен
«Пастух, який не любить своїх овець, той наймит, а не пастир: він утече під час небезпеки, а отару свою полишить вовкові».
– Чарльз Сперджен
Сучасне — завжди на дорозі з минулого в майбутнє.
— Олександр Довженко
Ми гребли з усіх сил під мудрим керівництвом нашого батька. Було нам жарко од труда і весело. Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий. Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васко да Гамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська. І саме тому, що душі в нього вистачило б на цілий океан, Васко да Гама часом не витримував цієї диспропорції й топив свої кораблі в шинку.
— Олександр Довженко
Нацiональний епос — втiлення iсторичної пам’ятi народу.
— Олександр Довженко
Народ не хотітиме чтива про війну побутово-описового. Народу треба його зсередини, в його стражданнях, в його сумнівах, в його боротьбі, оновленні, і показати йому шлях і перспективи. Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла випало на його долю стільки на одне покоління, що вистачило б і на десять колін.
— Олександр Довженко
Людська душа — це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься.
— Олександр Довженко
У всіх моїх фільмах є розлука. Герої прощаються, поспішаючи кудись далеко, вперед, в інше життя — невідоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо і недбало і, відірвавшись, не оглядаються. Це — моя мати. Народжена для пісень, вона проплакала все життя, проводжаючи назавжди.
— Олександр Довженко
Чому всі правителі так ненавидять всіх, хто проти війни принципово? Тому, що всі вони раби атавістичних інерцій. Попробуйте сказати голосно проти війни — і зразу суд за аморальність. Отже, війна моральна.
— Олександр Довженко
Краще вмерти — загинути героєм, ніж жити рабом.
— Олександр Довженко
Кладовище — це дзеркало людських взаємин.
— Олександр Довженко
Зло — від людської дурості.
— Олександр Довженко
Забудеш товариша, зоставиш у біді — даремно ти на світ рождався.
— Олександр Довженко
З усіх пристрастей людських етична пристрасть — єдина достойна і справжня пристрасть.
— Олександр Довженко
Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.
— Олександр Довженко
Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком.
— Олександр Довженко
Багата держава, яку утворюють бідні люди, — абсурд! Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх громадян.
— Олександр Довженко