Поети з’являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
— Микола Гоголь
У Христі є відпочинок для Божого народу, коли його вправляють у стражданнях.
— Джонатан Едвардс
Божий народ, щоразу, коли його обпалюють страждання, як гарячі сонячні промені, може вдатися до Нього, Який є тінню від великої скелі, і отримати ефективний притулок і приємне відсвіження.
— Джонатан Едвардс
У Христі є тихий відпочинок і солодке відсвіження для Божого народу, коли він втомився від ударів сатани.
— Джонатан Едвардс
Мої ідеали були: бачити свій народ сильним, на рівні з іншим народом, культурним, жінок його укінченими типами, гідними репрезентантками його, і силою, з котрою мож було у всіх випадках числитися. […] Я заєдно думала: всі ми повинні різьбити самі себе. Всі.
— Ольга Кобилянська
«Очі Христові не дрімають,
його руки ніколи не відпочивають,
і його плечі ніколи не втомлюються нести тягарі свого народу».
— Чарльз Сперджен
Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
— Панас Мирний
«Відпочивайте в завершеній роботі Господа Ісуса і покладайтеся на Нього як на розіп’ятого, воскреслого і благаючого за свій народ».
— Чарльз Сперджен
«Замість того, щоб говорити, я б тримався подалі від зібрання Божого народу, якби міг, новонароджена природа бажає, як Давид, жити в домі Господа вічно».
– Чарльз Сперджен
Література кожного народу — це найкраще дзеркало його життя.
— Іван Франко
«Він не може свідомо образити таку любов; навпаки, він відчуває себе зобов’язаним коритися Богові в обмін на таку незбагненну благодать; і таким чином через почуття любові Бог пише Свій закон у серцях Свого народу”.
– Чарльз Сперджен
… мета мого життя й деяких моїх товаришів полягає в тому, щоб підтримувати життєві духовні зв’язки української інтелігенції з високо-розвинутими націями Європи, а, з іншого боку, ближче познайомити ці нації з духовним життям українського народу…
— Іван Франко
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
— Панас Мирний
Рідна мова дається народові Богом, а чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.
— Василь Захарченко
«Господь Ісус так любить свій народ, що щодня миє його забруднені ноги».
— Чарльз Сперджен
Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.
— Олександр Довженко
Нацiональний епос — втiлення iсторичної пам’ятi народу.
— Олександр Довженко
Народ не хотітиме чтива про війну побутово-описового. Народу треба його зсередини, в його стражданнях, в його сумнівах, в його боротьбі, оновленні, і показати йому шлях і перспективи. Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховувати в добрі, бо зла випало на його долю стільки на одне покоління, що вистачило б і на десять колін.
— Олександр Довженко
Наш народ нагадує мені тютюн. Його весь час пасинкують. У нього велике, дебеле листя, а цвіту де-не-де.
— Олександр Довженко
Таким чином, або треба переходити всьому культурному процесу зверху до низу на українську мову, або бути послідовним і кінчати українську літературу і не ставити письменників у жахливе, незавидне, складне становище, яке не має собі подібного, мабуть, у всьому світі, в жодного народу, що поважає себе, і уряду, що поважає свій народ.
— Олександр Довженко
Дійсність стала багато страшнішою за всяку, навіть позбавлену смаку, уяву. І її так і треба показати. Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу.
— Олександр Довженко
Він не може покинути свій народ, тому що він зобов’язав їм своє ім’я та честь.
— Герман Бавінк
Хоча все в Старому Завіті було підготовкою до Христа, тепер все походить від Нього. Христос є поворотною точкою часу. Обітниця, дана Аврааму, тепер поширюється на всі народи.
— Герман Бавінк
Чудний наш народ — і сильний, і сумний… Мав героїв — і ніхто їх не знав… Усе життя любив волю — і все життя жив рабом… Утворив багатства пісні — і сам її не знає…