Панас Мирний

Були вільні, поки волі не було.

— Панас Мирний

І скрізь вороги — і ворогів немає, бо люди пониділи: ніхто не хоче прямо мірятись силою!

— Панас Мирний

Своєї долі не вгадаєш.

— Панас Мирний

Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

— Панас Мирний

Козак сам собі повинен знайти долю.

— Панас Мирний

Голод, лихий побратим убожества, — перший ворог ледарства.

— Панас Мирний

Де знайшов шану, там загубив спокій.

— Панас Мирний

Найбільше і най­до­рож­че доб­ро в кож­но­го на­ро­ду — це йо­го мо­ва, ота жи­ва схо­ван­ка людсько­го ду­ху, йо­го ба­га­та скарб­ни­ця, в яку на­род скла­дає і своє дав­не жит­тя, і свої сподіван­ки, ро­зум, досвід, по­чу­ван­ня.

— Панас Мирний

Хіба ревуть воли, як ясла повні?

— Панас Мирний

Легка тому робота… хто її робить по своїй волі.

— Панас Мирний

Який не є хазяїн, а все кращий від наймита.

— Панас Мирний

Тяжка печаль одбирає і слух, і мову.

— Панас Мирний

Поки не знаєш добра у світі, то й лихо добром стає.

— Панас Мирний