Олександр Довженко

Краще вмерти — загинути героєм, ніж жити рабом.

— Олександр Довженко

Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.

— Олександр Довженко

Коли пристрастей немає, немає мистецтва…

— Олександр Довженко

Кладовище — це дзеркало людських взаємин.

— Олександр Довженко

Я не зовсім люблю свої картини. Часом я їх не люблю зовсім. Я їх жалію, як дітей незграбних і не досить вродливих, але моїх рідних. І мені здається до цього часу, що хороша, по-справжньому зроблена картина моя ще десь попереду.

— Олександр Довженко

Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості.

— Олександр Довженко

Якщо вчуєш жарт, шукай в ньому приховану правду.

— Олександр Довженко

Як тяжко, і болісно, і страшно бути бездітним в житті і в творчості.

— Олександр Довженко

Зло — від людської дурості.

— Олександр Довженко

Забудеш товариша, зоставиш у біді — даремно ти на світ рождався.

— Олександр Довженко

З усіх пристрастей людських етична пристрасть — єдина достойна і справжня пристрасть.

— Олександр Довженко

Я помiтив, що характерною рисою тупих людей, що займають iнодi вiдповiдальнi посади, є умiння швидко приймати радикальнi рiшення з усякого питання.

— Олександр Довженко

Ящірка не гірше за орла досягає найвищих гірських верховин.

— Олександр Довженко

Якщо вибирати між красою і правдою, вибираю красу. У ній більш глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне.

— Олександр Довженко

Жорстокість i всесвітня дурнота, одягтись в атавістичне пір’я, прославлене тисячоліттями книжної брехні i кровожадних дурощів, перетворюють мене в щось гірше, дурніше й страшніше за дикого звіра. Я вже не кажу про таких благородних i достойних пошани тварин як собака, кінь чи корова.

— Олександр Довженко

Життя таке коротке. Поспішайте творити добро!

— Олександр Довженко

Дійсність стала багато страшнішою за всяку, навіть позбавлену смаку, уяву. І її так і треба показати. Душа людська міряється повною мірою, та такою, про яку навіть і не підозрював світ. Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу.

— Олександр Довженко

Досі не можу дивитися на похорони. Проте вони з’являються у всіх моїх сценаріях та фільмах, бо питання життя і смерті вплинуло на мою свідомість, коли я ще був дитиною, і залишило слід на всіх моїх роботах.

— Олександр Довженко

Дитинство дивується. Молодість обурюється. Тiльки лiта дають нам мирну рiвновагу i байдужiсть.

— Олександр Довженко

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.

— Олександр Довженко

Я дивлюсь на синій Дніпро, слухаю плескіт хвиль. Нічого дорожчого у світі немає для мене. Я не хочу вже і нізащо не розлучуся з моєю рікою. І якщо судилося мені зробити ще щось красиве і велике в житті, то тільки на її берегах, ласкавих і чистих…

— Олександр Довженко

Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи і прийшов до висновку, що мірою поступу творчості життя повинно бути добро, а не зло.

— Олександр Довженко

Щастя, щастя… Є речі набагато значніші, ніж щастя, набагато глибші і, якщо хочете знати, набагато достовірніші.

— Олександр Довженко

Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком.

— Олександр Довженко

Багата держава, яку утворюють бідні люди, — абсурд! Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх громадян.

— Олександр Довженко

Борись в ім’я честі. Якщо доведеться ще раз бути пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.

— Олександр Довженко

Бог в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть — це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. Не до попа, звичайно, не до приходу. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня.

— Олександр Довженко